∆итт¤ Дз понед≥лкаФ починаЇ т≥льки безумець.

«а дверима ц≥Їњ звичайноњ кињвськоњ квартири мене чекав ц≥лий св≥т Ц безмежний св≥т душ≥ людськоњ Ц з глибинами болю ≥ висотами усп≥ху, з повноводд¤ми проблем ≥ станками над≥й. ≤шла сюди писати про т¤жку ж≥ночу долю, а зустр≥ла людину, ¤ка так щиро ≥ безкорисливо готова под≥литис¤ теплом своЇњ душ≥, що аж незручно брати . ѕопри т≥ страх≥тт¤, ¤к≥ випали на њњ долю ц¤ ж≥нка ≥ дос≥ пропагуЇ ЋёЅќ¬. ≤ хтозна, може, саме в цьому њњ сила?

’уденька ≥ тенд≥тна ≥ ¤кась зовс≥м не мужн¤, вона сид≥ла за п≥ан≥но ≥ сп≥вала романс власного написанн¤. ƒуже н≥жний, дуже м≥норний. ћузика Ч це те чим вона живе. “а й завжди жила. “е, у .чому .вона знайшла спас≥нн¤, коли у 14 рок≥в помер батькоЧ оф≥цер, опора вс≥ЇњХс≥мТњ. ƒл¤ суперблагополучноњ дитини, ¤ка виховувалас¤ у с≥мТњ  ≥нтел≥гент≥в енного покол≥нн¤, у дом≥, де в≥тальню прикрашали портрети прабабусь у довгих пишних сукн¤х, де на допомогу завжди сп≥шили н¤н≥ чи виховательки, смерть батька стала першим ударом. —к≥льки њх буде дал≥ Ч х≥ба могла вона у¤вити?

«акохана в музику ≥ поез≥ю, х≥ба знала вона, що Ї на св≥т≥ люди, наст≥льки закохан≥ у матер≥њ значно нижч≥, що зможуть легкоњ переступити межу власне людськост≥?

¬же дорослою, на один з≥ своњх концерт≥в јлла над¤гла фам≥льн≥ коштовност≥. ј згодом до хати прийшли нелюди. “ого жахливого дн¤ јлла втратила двох найближчих людей Ч маму ≥ шестир≥чну доньку ≤нночку. —ама з численними травмами ледь вижила. Ѕог, чи хто там на той момент керував нашими дол¤ми, в один момент позбавив њњ ≥ с≥м'њ, ≥ музики. √рати вона б≥льше не могла. Ћ≥ва рука не мала сили нав≥ть п≥дн¤тис¤ Ч були об≥рван≥ грудний ≥ дельтопод≥бний м'¤зи. ј ≥з чудово поставленого в консерватор≥њ голосу залишилос¤ т≥льки гус¤че шип≥нн¤.

“ак≥ трагед≥њ не кожен може пережити. Ќервове напруженн¤ далос¤ взнаки Ч шлюб з чолов≥ком розпавс¤. јлла нав≥ть вињхала з р≥дного ƒонецька у  раснодар Ч там њй об≥ц¤ли роботу. “а об≥ц¤нок не дотримали, ≥, змучена майже п≥вр≥чним чеканн¤м, змушена була повернутис¤ додому. у батьк≥вську квартиру. —ерг≥й увесь цей час п≥дтримував њњ своњми листами, сповненими переосмисленн¤м минулого думок про майбутнЇ. 3годом вони знову побралис¤.

-  оли трапл¤ютьс¤ у житт≥ жахлив≥ реч≥, то перша реакц≥¤ Ц ≥стерика. ≤ т≥льки згодом розум≥Їш, що ≥стерика не допоможе тоб≥ прийн¤ти правильне р≥шенн¤, треба з≥братис¤ ≥ думати не про любов до себе, а про те, що робити дал≥. «розум≥ло, за такоњ ситуац≥њ дуже хочетьс¤ на когось покластис¤, але реальне житт¤ не дуже щедре на Дкрем-брюлеФ.

Дћужност≥, з ¤кою ц¤ субтильна ж≥нка боролас¤ за в≥дновленн¤ своЇњ руки ≥ голосу, могли б позаздрити найсильн≥ш≥ чолов≥ки. ѕор¤д з њњ домом був центр дл¤ д≥тей, хворих на ƒ÷ѕ, працював там тренером л≥кар. «а круту вдачу прозвала його јлла  арабасом - Ѕарабасом, але на зан¤тт¤ ходила чемно.  арабас був незворушний: л¤гай на п≥длогу ≥ п≥дн≥май штангу! Ќе хочеш? Ќе можеш? ѓдь додому ≥ плач над своЇю долею. Д« того часу ¤ розум≥ю, чому важкоатлети так викрикують, коли п≥дн≥мають велику вагу. ’то не п≥дн≥мав Ч не зрозум≥ЇФ. ¬прави зм≥нювалис¤, ставали складн≥шими, ≥ функц≥њ руки поступово в≥дновлювалис¤.

Ќ≥, ¤ не бо¤лас¤ працювати з порваними м'¤зами. якщо боњшс¤, тод≥ взагал≥ н≥чого починати робити не треба. —початку треба побороти страх. ¬иходить у вс≥х, хто йде вперед. ≤ не треба чекати, доки хтось щось дасть. ≤ не треба в≥дкладати на завтра. ∆итт¤ Ђз понед≥лка т≥льки безумець може починати. Ѕо житт¤, воно ≥ в понед≥лок, ≥ в нед≥лю.Ч житт¤ в ус≥х його про¤вах. ≤ вважати, що з завтрашнього дн¤ ти станеш ≥ншим Ч величезна нещир≥сть перед самим собою. “реба просто працювати.. “итан≥чно .працювати.

≤ јлла пост≥йно працювала над собою. ѕо 10 годин на добу грала на п≥ан≥но, а ночами, коли не могла грати, але й спати не могла Ч в'¤зала, вишивала. ¬ишивати навчила б≥да Ч мама п≥шла ≥з житт¤, залишивши голку у шитт≥ Ч сл≥д було завершити роботу. —пец≥альн≥ вправи дл¤ голосу також давалис¤, нелегко. але наполеглива прац¤ ув≥нчалас¤ усп≥хом. Ќин≥ той, хто не знаЇ, н≥коли не здогадаЇтьс¤, що ж≥нц≥, ¤ка спок≥йно говорить ≥ чудово сп≥ваЇ, л≥кар≥ колись були безсил≥ допомогти.

ѕоступово житт¤ поверталос¤ в нормальне русло, ¤кщо хтось взагал≥ може припустити, що под≥бн≥ трагед≥њ з часом стираютьс¤ з пам'¤т≥.

«розум≥ло, д≥тей вони з —ерг≥Їм б≥льше не хот≥ли. ѕросто не могли хот≥ти. “ому на черговий прийом до подруги-г≥неколога јлла прийшла саме.ї питань контрацепц≥њ.

Х- Ч “а там вже сердечко б'Їтьс¤. Ч зойкнула подруга. Ч ¬же й кровоносна система сформована... “и що, не розум≥Їш, що це Ѕожий дар?

“од≥ у каб≥нет≥ довго плакали вс≥ Ч ≥ пац≥Їнтка, ≥ л≥кар≥. ÷е нин≥ оц¤ Ђкровоносна системаї Ч жвава, розумна ≥ вертл¤ва, ¤к ус≥ хлопчаки, а тод≥ носити ≤горчика психолог≥чно було дуже т¤жко Ч знала: ще одн≥Їњ втрати не переживе. ’оча навколо було чимало друз≥в-л≥кар≥в Ч пед≥атр≥в, г≥неколог≥в, ≥ усе здавалос¤ п≥д таким контролем, що ≥нш≥ т≥льки заздрили. јле не так сталос¤, ¤к гадалос¤. ќдного разу, у найнебезпечн≥ш≥ 8 м≥с¤ц≥в, јлл≥ стало зле, а друз≥-л≥кар≥, у приватн≥й кл≥н≥ц≥ у ¤ких вона збиралас¤ народжувати, були саме у в≥дпустц≥. “а й ф≥нансовий стан с≥м'њ тод≥ був такий, що нав≥ть грошей на такс≥, щоб доњхати до т≥Їњ кл≥н≥ки, не було. јллу Ђшвидкаї завезла у найближчий пологовий будинок, де також розгубилис¤ Ч медичноњ карти род≥лл¤ з собою не мала, ≥ почали д≥¤ти на власний розсуд.

ўоправда, наступного дн¤ знайом≥ таки забрали њњ до себе. ≤ дуже вчасно: за к≥лька годин почалос¤ в≥дшаруванн¤ плаценти ≥ рахунок вже йшов на хвилини.

.≤горчик народивс¤ з т¤жкою (канцел¤рською мовою Ч несум≥сною з житт¤м).. хворобою його треба було оперувати. јле щоб пережити операц≥ю, йому був потр≥бен сильний .≥мун≥тет, ¤кий могло дати т≥льки материнське молоко, а його у јлли не було. ≤ в≥дчайдушна ж≥нка робить ще один подвиг. ¬она н≥кого не п≥дпускаЇ до дитини. Ќав≥ть води њй не даЇ, а лише прикладаЇ до грудей.

Ч ”с≥ вважали мене божев≥льною.  азали, що гак, не можна, що ¤ можу вбити дитину. јле ¤ в≥дчувала, що роблю правильно. Ќа гой момент ¤ вже зрозум≥ла, що ус≥ в житт≥ методисти. ”с≥ знають, ¤к треба жити. ј власне на практиц≥ Ч далеко не в кожного виходить.

„ерез м≥с¤ць(!!!) Ѕог змилувавс¤, молоко з'¤вилос¤, 1 малюк нарешт≥ почав додавати у ваз≥. ƒвок≥лограмовий Ђбогатирї дуже швидко надолужив усе нез'њдене за перш≥ тижн≥ житт¤ й усп≥шно погладшав. ƒо того ж јлла серйозно поставилас¤ до загартуванн¤. „аси були страшн≥ Ч початок дев'¤ностих. ” њхньому м≥ст≥ гар¤чу воду давали т≥льки вноч≥. јле дуже гар¤чу. ќ 4 ранку јлла, набирала у ванну 70-градусну воду, а о шост≥й кидала туди ≤горчика поплавати. ќполудн≥ ц¤ вода вже була ледь теплою Ч ≥ в≥н також плавав, а ввечер≥ плавав у н≥й же, але у холодн≥й.  онсультац≥њ професора в≥дбувалис¤ щотижн¤, бо хвороба могла прогресувати у будь-¤кий момент.  оли хлопчику виповнилос¤ три м≥с¤ц≥, професор порадив його охрестити ≥ п≥сл¤ того зробив йому надскладну операц≥ю.

јлла не пам'¤тала, ск≥льки часу вона сто¤ла, не в≥дпускаючи ручку дитини - тиждень чи два. ≤нших мам у п≥сл¤ операц≥йн≥ палати, не пускали .- ≥нш≥ д≥ти помирали, њх несли коридором, з головою закутаних у пелюшки з≥ штампом Ђћ≥нздоровї, несли кудись, без ус¤ких емоц≥й, њњ син мав найскладн≥ший д≥агноз ≥ найнеспри¤тлив≥ший прогноз, але в≥н ћ”—»¬ ∆»“»! ≤ јлл≥ чомусь здалос¤, що т≥ д≥ти помирали через в≥дсутн≥сть зв'¤зку з мат≥р'ю ≤ ¤кщо вона в≥дпустить ручку сина, той п≥де назавжди. « того часу вона ненавидить згущене молоко. ÷е Їдине, чим вона харчувалас¤, сто¤чи п≥д ст≥ною над л≥жком сина. Ќа ¤кийсь день њй принесли кушетку. ¬она спробувала л¤гти, але довго ме втрималас¤. —то¤ти було зручн≥ше. “ак минуло зо три тижн≥. ≤гор вижив.

Ч ’очу сказати ус≥м ж≥нкам. ўе до того ¤к завести дитину, добре подумайте, чи справд≥ вона вам потр≥бна. ≤ коли вона народилас¤ Ч не зраджуйте њњ н≥защо. якщо на захист дитини стала матиЧ неможливого немаЇ.

¬же через м≥с¤ць јлла пом≥тила у сина ¤к≥сь незвичн≥ вид≥ленн¤, занепокоЇна, звернулас¤ до л≥кар≥в ≥ добре, що встигла хлопчик перен≥с ще одну операц≥ю, але знову вижив!

Ќин≥ в≥н з татом ≥ мамою жив≥ в столиц≥, у невеличк≥й квартири на Ћук'¤н≥вц≥, займаЇтьс¤ спортом, трохи .з-п≥д палки граЇ на скрипц≥ 1 дуже пишаЇтьс¤ своЇю мамою. ј чи¤ ще мама разом з 8 л≥тн≥м сином ходить на тренуванн¤ з карате-до? ≤ це при тому, що до цього часу јлла не займалас¤ спортом н≥ серйозно, н≥ по-любительськи. «ате сили в колись безпорадних руках надбала неймов≥рноњ. ЂƒумаЇте, легко в≥джиматис¤ в≥д п≥длоги на кулаках, ¤кщо ти з дитинства п≥ан≥стка?!ї - спитала ¤кось у тренера. ;Ђј тут виховують воњн≥в, Чпочула у в≥д≠пов≥дь. Ч ’очеш ж≥ночност≥ Ч йди на аероб≥куї. јле јлла хот≥ла мужност≥, бо вже не раз переконувалас¤, що без мужност≥ у њњ повному неспод≥ваних поворот≥в житт≥ Ч н≥куди. ¬она знову й знову йде на тренуванн¤. ќдного разу нав≥ть довелос¤ випробувати оте знамените Ђ ≥-й¤-а-а!- в тролейбус≥, на одному не зовс≥м вихованому молодому чолов≥ков≥ Ч п≥сл¤ того довго плакала вдома Ч ж≥ноча сутн≥сть бере своЇ.

Ч  оли син скаржитьс¤, що йому т¤жко на тренуванн¤х, завжди кажу йому: ¤кщо зараз не навчишс¤ перемагати себе, то надал≥ все житт¤ бо¤тимешс¤ власноњ т≥н≥

ј ще јллу добре знають у √≥дропарку. ¬же прот¤гом к≥лькох рок≥в зо два рази на тиждень ц¤ героњн¤ за будь-¤коњ погоди плаваЇ у ƒн≥пр≥. —ама. без групи п≥дтримки. ÷е њњ власна ф≥лософ≥¤. ¬она з нею живе. ≥ н≥кому њњ не нав'¤зуЇ. ƒомочадц≥ у захват≥, але поки що прикладу не насл≥дують. Ѕо¤тьс¤. јлла ж з≥знаЇтьс¤, що почалос¤ все з≥ страшноњ депрес≥њ, коли. щоб перебити дуже поган≥ емоц≥њ, потр≥бн≥ були емоц≥њ ще сильн≥ш≥. ј вже ¤к розд¤глас¤ у 17-градусний лютневий мороз, коли в≥дступати н≥куди, то й не страшно. ј взагал≥ вона, мабуть, ¤к н≥хто, знаЇ, чого в житт≥ сл≥д бо¤тис¤ по-справжньому. ≤ знаЇ, що вс≥ випробуванн¤, послан≥ Ѕогом, сл≥д пройти достойно.

 оли ти багато пережив, ти уже ≥нший. “и вже. б≥льша ц≥нуЇш те добре, що було. ≤ добре розум≥Їш, що тоб≥ треба. ј треба тоб≥ елементарного Ддоброго ранкуФ, Д¤ке щаст¤, що ти Ї пор¤дї. ≤ н≥хто, .нав≥ть ЅогД не може вс≥х зробити одночасно щасливими, бо кожен дл¤ себе маЇ постаратис¤.  олись ¤ з ¤когось приводу спитала одного молодого чолов≥ка Ђчому?ї. ¬≥н в≥дпов≥в. ¤к зараз модно, Ч по качану. я спочатку дуже образилас¤ на таке хамство. ј пот≥м замислилас¤ над глибокою мудр≥стю ц≥Їњ простоњ народноњ в≥дпов≥д≥. «в≥сно, Дпо качануФ, т≥льки Дпо качануФ. Ѕо на певн≥ питанн¤ людина повинна знайти в≥дпов≥дь —јћј. я дл¤ себе, здаЇтьс¤, знайшла. “реба жити; з любов'ю, все робити з любов'ю. ’тось сидить на ¤кихось д≥Їтах. ј ¤ вважаю, що њжа, ¤к джерело житт¤, не ≥ може бути поганою, ¤кщо њњ готувати з натхненн¤м. ”се треба робити а натхненн¤м Ч прати, прасувати, готувати, њсти. ¬≥дчуваЇш, що погладшав Ч њж в≥вс¤нку на вод≥, т≥льки не роби з цього, трагед≥њ, а знайди рад≥сть у перем≥н≥. « певного часу ¤ просто живу ≥ рада з цього.  ожен день проживаю з насолодою. що в≥н у моЇму жил≥ був.

јлла пише в≥рш≥ ≥ музику, друкуЇтьс¤ у серйозних виданн¤х ≥ мр≥Ї випустити своњ 17 романс≥в на компакт-диску. ƒумаю, що мр≥¤ ц¤ зд≥йснитьс¤. Ќадто вже н≥жно зач≥пають струни душ≥ звуки створених нею мелод≥й. —в≥тлою любов'ю до житт¤ сповнен≥ ¤к сумн≥, так ≥ весел≥ композиц≥њ. ј н≥жн≥сть ≥ любов Ч вони завжди перемагають

ќксана ƒудар

Д¬аше здоровТ¤Ф